Комп'ютер

У 1957 році компанія Сіменс представила перший в світі транзисторний комп'ютер серійного виробництва: комп'ютерну систему серії 2002, яка поклала початок широкому застосуванню технології електронної обробки даних в найрізноманітніших сферах. 

1957 рік: повністю транзисторний комп'ютер серійного виробництва серії 2002

У 1957 році компанія Сіменс представила світу перший транзисторний комп'ютер серійного виробництва: систему серії 2002. За два роки перший пристрій було поставлено технічному університету м. Аахена. Значущисть цієї події стає очевидною, якщо згадати, що в той час світовий ринок систем обробки даних практично повністю контролювався американською компанією IBM, а внутрішній ринок Європи не відігравав практично ніякої ролі. Масове виробництво цієї комп'ютерної системи призвело до широкого поширення технології обробки даних в самих різних областях.

Спочатку для вводу/виводу даних використовувалися "звичайні" телетайпи, розроблені компанією "Сіменс". Пізніше вони були доповнені перфострічками і перфокартами. Потім з'явилися принтери і накопичувачі на магнітній стрічці. Представлена в 1962 році гібридна технологія, що вирізнялася мініатюрними компонентами і зменшеною довжиною ланцюга, збільшила швидкість обчислювальних процесів з 1300 до 160 000 команд в секунду. Революційна технологія дозволила продовжувати її виробництво протягом майже десяти років.

1963 рік: комп'ютер серії 3003

Спираючись на практичний досвід виробництва і експлуатації системи 2002, в 1963 році компанія Сіменс представила її наступника, комп'ютер серії 3003, що вирізнявся більш високою швидкістю роботи. Він був здатний обробляти одразу кілька призначених для користувача програм, при цьому пристрої вводу/виводу могли працювати одночасно. Спеціальна запатентована програма дозволяла користувачам без особливих зусиль координувати одночасну роботу пристроїв вводу/виводу, а також управління різними програмами.

 

Головною особливістю цього комп'ютера була можливість взаємодії з людиною-користувачем, оскільки тепер ввід даних міг здійснюватися не тільки фахівцями. Основною сферою застосування серії 3003 стало вирішення наукових і адміністративних завдань, що сприяло появі цілого ряду нових напрямків використання – наприклад, два комп'ютери утворювали ядро автоматизованої виробничої лінії на трубному заводі концерну «Тіссен» (Thyssen Röhrenwerke AG), а в університетській бібліотеці в Бохумі комп'ютер 3003 застосовувався для обліку видачі книг.

1965 рік: комп'ютери серії 4004

До 1965 року в новому сімействі комп'ютерів серії 4004 був значною мірою реалізований принцип сумісності. П'ять систем, що входили в це сімейство (серії 4004/15, 25, 35, 45 і 55), утворювали ряд все більш потужних моделей. Висхідна сумісність наступних моделей з попередніми була гарантована. Більш того, передбачалася двостороння програмна сумісність між моделями 4004/35, 4004/45 і 4004/55. Ця гнучкість використання забезпечила компанії Сіменс важливу конкурентну перевагу на ринку комп'ютерних систем.

Велика лінійка пристроїв вводу/виводу і особливо можливість підключення до оптичних пристроїв розпізнавання символів відкрила широкі перспективи застосування комп'ютерів сімейства 4004. У лазерному принтері 3352, розробленому компанією Сіменс в 1976 році для підключення до систем серії 4004 і 7000, була втілена нова немеханічна технологія виводу комп'ютерних даних. Лазерна технологія дозволила збільшити швидкість друку до 70 000 символів в секунду, тобто майже в 10 разів у порівнянні з традиційними швидкодіючими принтерами попереднього покоління. 

1992 рік: нейрокомп'ютер Синапс-1

Із розвитком програмного забезпечення і виникнення таких потужних програм, як симулятори нейронних мереж, що імітують роботу людського мозку, почали з'являтися нові розробки, наприклад «самонавчальні» комп'ютери. Однак процес моделювання навчання на робочій станції багато в чому перешкоджає швидкому розвитку "нейронних" додатків, оскільки кожен етап цього процесу займає занадто багато часу.

 

Саме тому почалася розробка «нейронних» комп'ютерів, які більше підходили для проведення таких експериментів. У 1992 році компанія Сіменс представила найшвидший у світі нейронний комп'ютер «Синапс-1» (Synapse-1). Він у 8000 разів перевершував за потужністю традиційну робочу станцію і за годину міг "вивчити" стільки ж, скільки нейронної мережі на звичайному комп'ютері вдавалося засвоїти за цілий рік. 

 

Нейронні мережі, як правило, використовувалися в тих випадках, коли традиційні обчислювальні процеси виявлялися неспроможними або неефективними, наприклад, для прогнозування тенденцій зміни відсоткових ставок і котирувань акцій в режимі реального часу, управління складними виробничими процесами на такому обладнанні, як прокатні стани, розпізнавання зображень, образів і голосу, а також для вирішення інших завдань, заснованих на точних математичних моделях.

1996 рік: SIVIT — комп'ютер, керований жестами

У 1996 році компанія втілила в життя абсолютно новий спосіб взаємодії з обчислювальними машинами, створивши свій SIVIT (Siemens Virtual Touchscreen) — перший комп'ютер, який реагував на рухи пальця без використання миші, клавіатури або екрану.

 

Сенсорні панелі, дисплеї і екрани в цьому пристрої замінило проектування зображення з відеопроектора на гладку поверхню. Замість миші і клавіатури рух руки користувача відстежувала інфрачервона система , що дозволяє розпізнавати рухи пальців і перетворювати їх на команди.

 

Однією з можливих сфер застосування стали довідкові термінали. Ця технологія також полегшила життя людям, що страждають розсіяним склерозом, і допомагала при роботі в операційній.

2014: Алласький центр обробки даних

У 2014 році на локомотивному заводі в Алласі (район Мюнхена) відкрився високотехнологічний Центр обробки та аналізу даних, одержуваних при експлуатації рухомого складу та залізничної інфраструктури. 

 

Центр акумулює дані, що надходять з локомотивів, високошвидкісних і регіональних поїздів, що курсують по Європі і за її межами. Для отримання уявлення про ситуацію використовуються не тільки стандартні змінні, такі як швидкість, ефективність гальмування або показання пробігу, але і дані, що дозволяють проводити аналіз продуктивності компресорів, маси причеплених вагонів і процесів автоматизованого управління. Здійснюється облік стану колій, ухилів, градієнтів і навіть погодних умов на шляху прямування, а також часу ходу поїздів на різних ділянках залізничної мережі.

 

Вся ця інформація використовується для створення абсолютно унікального набору послуг для залізничної галузі, який включає в себе моніторинг поїздів в режимі реального часу, аналіз зносу компонентів, а також прогнозування технічного стану складів. Це дозволяє забезпечити максимальну експлуатаційну готовність, а отже, і оптимальне використання пропускної здатності залізничних мереж.